Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
налупити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
налуплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до налупити … Український тлумачний словник
народити — I = народжувати 1) (кого про жінку / самицю тварини дати життя дитині чи дітям / маляті чи малятам), родити, у[в]родити, породити, спородити, знайти; сповити; вивести, виводити (про тварину); привести, приводити, принести, приносити, виплодити,… … Словник синонімів української мови
побити — I (кого ударами завдати болю, пошкоджень тіла), набити, у[в]сипати (кому), насипати (кому), надавати (кому), накласти (кому), наклепати (кому що), віддубасити, надубасити, відлупцювати, налупцювати, відлупити, налупити, помордувати, відмолотити,… … Словник синонімів української мови
